За давньоіранською (зороастрійською) легендою, «першонароджених» (атлантів) винищили семіто-халдейські племена («тварі» – як в «Авесті»), які прийшли зі Сходу.
Воїнство Годара – «навії», або, з санскрита, «народжені навіки».
Годар. Згадується про нього тільки в «Працях сил і таїнств» Аскольдових (кудесників) волхвів, а також Авесті» Заратустрі.
Годар – з санскрита – «першонароджений», антагонія Будди, Магомета, Христа, Яхве.
Порівняйте свастики:
Еліпс означає Щит Годара – першонародженого; круг – безсмертя – безперервність.
Існує легенда, згідно якої люди помирають від разомкнутості Круга Великого Буття. Коли замкнеться Круг, прийде Годар, а з ним і його воїни, які зараз розсіяні по світі через вторгнення Білого Воїнства. Перунове капище орієнтоване на сузір’я Тельця (Тура, Сліду Годара, Копита Диявола, Чортова Копитця).
Цікаво, що Капище Перуна-Годара має дивні властивості: людина не посвячена в таїнства сили духа, яка вловлюється навкруги, ставши в центр може померти.
Так Князь Огін бачив Київське городище і капище:
Парень і дівчина, почергово проходячи крізь щит, стають чоловіком і дружиною. Цей обряд зафіксований італійським мандрівником Паоло Вірді (ХІ ст).
На капищі горіло 8 вогнищ: 4 – між кумирами, 1 – на великому просторі, 1 – в центрі, і ще 3 – у Сварога, Стрибога, Мокоші, - воїнів Годара.
Сили природи правлять світом. Вони знищують усе чуже для них.
Давня трактовка:
Симаргл – сила,
Перун – знання (допомога),
Годар – безсмертя (навії).
З рукописів Князя Огіна
Коментар Радаслави:
Знак Годара (навій) міг би стати об'єднуючим символом українських націоналістів.