Скачок перший
Винаходячи гіпер-скачок, земні вчені дуже довго йшли хибним шляхом. Вони уявляли, що простір має схему параболічної сфери, але у процесі тривалих експериментів з'ясувалося, що воно плоске і квадратне, а оптичний обман створюють синусоїдні проекції віддзеркалених хвиль.
Перші гіпер-лайнери були недосконалі і смертельно небезпечні, принаймні ніхто з випробувачів добровольців не вижив, друге покоління відрізнялося новим дизайном, проте двоє пілотів (всього їх було більше сотні) вижили після випробувань, а третє покоління подарувало творцям несподівано високий відсоток людей, котрі вижили – 50 на 50. В п’ятому поколінні лайнери вже не вбивали екіпаж, а через сто років (сьоме покоління) відкрилися перші пасажирські рейси.
СКАЧОК. Перші хвилини завжди найважчі. Досвідчені мандрівники кажуть, що душа не встигає за тілом. Затухаючі хвилі больового порогу поступово змінюються безперервним почуттям страху – можливо ми вже потрапили в царство вічних мук? Декілька хвилин йде на подолання болю, а потім він йде, розчиняється в стомленому тілі. Хвилин за тридцять повертається свідомість. Це найважчий момент. Біль ще не закінчився, а душа вже прибула. Звикнути до СКАЧКА неможливо. Кожний новий світовий вік пролітаєш ніби вперше. Тільки кожен десятий мандрівник наважується самостійно СКАКНУТИ ще раз. Для інших довелося набудувати колонії суворого режиму. Мегаполіси у відкритому космосі, притулок для людей зі слабкими нервами. Каста мандрівників вважала їх людьми нижчої касти.
СКАЧОК. Дивна космічна подорож. Якби Всесвіт був таким, яким уявляли його древні люди, СКАЧКИ були б неможливі. Сонячна система обертає своїми планетам, Чумацький Шлях розмахує рукавами, а Всесвіт розсуває щупальця. У якій… точці простору та часу виявиться мандрівник… Купол нависає над головою сріблястим саркофагом вічності, пульсуючий біль відступає. Душа занурюється в тіло, страждання стають нестерпними, мізки закручуються у звивини. Це вже було в іншому житті, щось знайоме.
Мандрівник підводиться. Потрібно згадати своє ім'я, після чого настає полегшення. Незнайомі обличчя, шприци, ін'єкції, голоси. Болезаспокійливе. Його не можна приймати перед СКАЧКОМ, від цього і настає Смерть. Щось там змінюється в організмі, ліки стають отрутою. Ім'я. Основний секрет Світобудови. Спогади.
Дивна річ – ці СКАЧКИ. Кілька годин, але ти вже в новому світі, і ніби заново народився. Згадуєш своє ім'я, розумієш те, що відбувається.
Мандрівник отямився, випив міцну каву, але не міг згадати своє ім'я. Супровідні документи були відсутні. Не було навіть грошової картки, лише трохи розмінного дріб’язку. За десять років існування колонії Проксима Центавра такого ще не траплялося. Персонал не міг затримати мандрівника. Високий худорлявий парень вийшов із Центру та вирушив до найближчого ресторану. Його фінансовий стан дозволяв прикупити кілька бутербродів і ще раз випити кави.
– Наступним поштовим рейсом надішліть на нього запит та повідомте, що мандрівник не висловив бажання подавати до суду на їх СКАЧОК, – повідомив комендант своєму референту.
Колонія є герметично закупореною консервною банкою, що обертається навколо власної осі. Усередині розташовані всі механізми та пристрої, що підтримують життя в цій пропахлій гумою оазі, зовні розташовані житлові відсіки. Гравітація максимально наближена до земної, але тільки якщо ви перебуваєте у трьох перших ярусах, ближче до центру станції наростає невагомість.
Мандрівник попрямував до одного з перших барів, що трапилися на шляху. Знову випивши кави, але так і не згадавши свого імені, він покликав бармена. Молодий хлопець мало не зомлів, спостерігаючи, як клієнт виймає з його каси розмінні монети, потім йому терміново знадобилося піти у справах, і він забув про цей інцидент. Мандрівник не міг згадати свого імені, але не міг забути, хто він, і як треба користуватися своїм талантом. Десь дуже далеко гримить війна, його друзі гинуть, вбиваючи ворогів, а він знаходиться тут, у нейтральному світі торговельно-туристичної станції. Про те, що почалася війна, вони дізнаються через сорок років, якщо доживуть. Ніхто ще не може точно сказати, як довго може прожити людський організм у відкритому космосі, навіть за найсприятливіших умов.
Відсутність імені не дає спокою. Мандрівник перерив усі кишені, не було й натяку, але він знав. Талант. Потрібно сконцентрувати волю і розум у потиличній частині мозку та подивитися в очі. Наказ. Ти не можеш чинити опір моїм наказам. Тіло підпорядковується, воно не може не виконувати мої накази, оскільки я керую його розумом.
Потрібно ще раз подивитися на своє відображення у дзеркалі. Волосся коротке, темне, схоже, раніше воно було світле і довге. Очі сірі, великі. Лоб високий, на щоці невеликий свіжий шрам, велике підборіддя. Одяг звичайнісінький, світла куртка, темні штани, на ногах, щоправда, дорогі туфлі з натуральної шкіри. Незрозуміло, немає пам'яті. Цей шрам було отримано на війні? Щось трапилося там, у попередньому світі, щось не дуже хороше.
Повернувшись до Центру, мандрівник влаштував скандал. Персонал змушений був викликати охорону (про всяк випадок) і зв'язатися з керівництвом. Поки злобний мандрівник сидів у кріслі і читав пресу з попереднього світу, в якій не виявилося й натяку на те, що сталося, працівники Центру, за погодженням з начальником Управління Шляхів та місцевим відділенням Глобального банку, видали грошову картку на пред'явника та цікаве посвідчення особи. Центр засвідчує особу безіменного мандрівника, чиї документи було втрачено, а ім'я прописане буде пізніше, коли мандрівник його згадає. Компенсація на карті була дуже скромною, але центр надавав ще чек на три безкоштовні стрибки в будь-якому напрямку в найпрестижніших каютах класу Е. Отримавши все це, мандрівник явно заспокоївся і навіть усміхнувся, замовив СКАЧОК наступного умовного тижня до Нової Австралії, і попросив туди згодом переправити його документи та гроші.
– Ми ще непогано відбулися, – повідомив комендант двом молодим охоронцям, коли їх покинув ненормальний мандрівник. – А тим ідіотам ми такий рахунок виставимо! Я навіть не чув про такі непорозуміння.
Фінансова система світу, що розрісся, була представлена трьома конкуруючими банками – Глобального, Всесвітнього та Галактичного. Повідомлення про баланси малих світів та банківських відділень надходили та надсилалися за допомогою поштових лайнерів. Про справжній стан справ у конкретному світі у головній конторі банку могли зрозуміти не раніше, ніж через місяць, але вже давно все було досить стабільно. Тридцять років тому були спроби махінацій Командира відділення Галактичного банку у системі Чорного Юпітера, він ще намагався втекти, але його швидко перехопили та показово судили. Ось чому збої комп'ютерів, які рахували баланси Нової Австралії, викликали таку паніку у центральному офісі Глобального банку.
– Там відбувається щось ненормальне! – заявив офіцер керівнику управління Східного регіону. – Нам слід негайно вислати особливого інспектора до Нової Австралії. Вони або збожеволіли, або щось там хімічать!
– Нова Австралія! До неї п'ять скачків! – невисокий спітнілий товстун, керівник управління Східного Регіону, був на межі нервового зриву. Він лише два тижні тому зайняв цей затишний кабінет на старій добрій Землі, а тепер вся його кар'єра могла піти нанівець. Добре ще якщо просто переведуть кудись у чергову консервну банку, а можуть і просто викинути! – Може, попросити когось із наших колег із Галактичного банку? У них є особливий інспектор на Проксимі Центавра.
– Це гарна ідея, але навряд чи керівництво схвалить.
– Треба спробувати, посилайте особливого агента, а я доповім містеру Розентайлю.
Керівник управління Східного регіону визирнув у відчинене вікно. Сірі важкі хмари не віщували хорошої погоди, а майбутня розмова з шефом у жодному разі не повинна закінчитися нічим хорошим.
2011
Геннадій Боценюк